Чому ми гикаємо. Як пояснити дитині, що таке гикавка

Дитина сидить за столом, і раптом з неї вискакує «гик». Потім ще і ще. Вона сміється, сердиться й питає, хто це в ній гикає і як його вимкнути. Відповідь ховається під легенями, у м'язі, про який більшість дорослих згадує лише тоді, коли почалася гикавка.
Відповідь в одне речення
М'яз, який допомагає дихати
Під легенями й серцем лежить діафрагма. Клініка Клівленда описує її як тонкий м'яз у формі купола. Він відділяє грудну клітку від живота. Коли ми вдихаємо, діафрагма скорочується й стає пласкою, пише Британіка. У грудях з'являється більше місця, і повітря заходить у легені. Коли ми видихаємо, діафрагма розслабляється.
Зазвичай вона працює рівно й тихо, і ми її не помічаємо. Ми дихаємо уві сні, під час гри й поки читаємо книжку.

Звідки береться «гик»
Іноді діафрагма смикається сама, без нашої команди. За даними Британіки, гикавка і є таким раптовим скороченням діафрагми. Тіло різко хапає повітря. Але вхід у дихальне горло миттю закривається. Там розташовані голосові складки, ті самі, якими ми говоримо й співаємо. Клініка Клівленда пояснює, що звук «гик» з'являється тоді, коли вони різко стуляються.
Тому гикавку важко зупинити силою волі. Ми не керуємо цим смиканням, так само як не можемо наказати серцю битися повільніше.
Чому гикавка починається
Лікарі не завжди можуть сказати, що її запустило. Національна служба здоров'я Великої Британії (NHS) пише, що гикавку інколи викликають хвилювання, стрес, їжа чи напої. Клініка Мейо додає до цього списку газовані напої, надто великі порції й різку зміну температури. За даними клініки Клівленда, гикавку може викликати й поспіх за їжею, бо тоді людина ковтає забагато повітря.
Звичайна гикавка триває кілька секунд або хвилин і минає сама. Так пишуть і клініка Клівленда, і клініка Мейо. NHS радить звернутися до лікаря, якщо гикавка триває довше ніж 48 годин або повертається так часто, що заважає жити.
У немовлят гикавка трапляється дуже часто. Американська академія педіатрії називає її звичайною частиною першого року життя. Зазвичай вона турбує батьків більше, ніж саму дитину.
Гикавка ще до народження
Дослідники з Університетського коледжу Лондона записали активність мозку тринадцяти новонароджених, коли ті гикали. Кожне «гик» викликало в мозку велику хвилю сигналів. Учені припускають, що так малюк учиться відчувати свої дихальні м'язи й згодом керувати ними. За їхніми даними, гикавка з'являється ще в утробі мами, вже з дев'ятого тижня вагітності. Недоношені немовлята гикають приблизно 15 хвилин на день.

Гра «Лабораторія гикавки»
Люди вигадали багато способів зупинити гикавку. NHS перелічує кілька з них. Клініка Мейо попереджає, що жоден не має наукового підтвердження. Тож перетворімо їх на дослід.
- Заведіть зошит «Лабораторія гикавки». Розкресліть у ньому таблицю на кожного члена родини.
- Спершу знайдіть діафрагму. Хай дитина покладе долоню трохи нижче ребер і глибоко вдихне носом. Живіт під рукою підніметься, бо діафрагма опустилася.
- Коли хтось удома гикає, увімкніть секундомір.
- Спробуйте один спосіб зі списку NHS. Можна випити кілька маленьких ковтків дуже холодної води, ненадовго затримати дихання або сісти, підтягнути коліна до грудей і нахилитися вперед.
- Запишіть, через скільки секунд гикавка минула.
- Наступного разу спробуйте інший спосіб і порівняйте записи.
Якщо гикавка не минає довше ніж два дні, порадьтеся з педіатром.
Гикавка завдовжки 68 років
Більшість із нас гикає кілька хвилин. А Книга рекордів Гіннеса зафіксувала гикавку, яка тривала 68 років. У Чарльза Осборна вона почалася 1922 року після падіння й минула лише 1990 року. За підрахунками Гіннеса, за цей час він гикнув понад 420 мільйонів разів. Журнал Smithsonian пише, що це досі найдовша гикавка, підтверджена Гіннесом.
А дитина, яка щойно знайшла під долонею свою діафрагму, може піти далі й подивитися, що ще ховається в грудях, поруч із легенями й серцем.