Growney

Блог GrowneyТіло

Скільки разів б'ється серце і чому воно не втомлюється

Електрокардіограма, кожен гострий зубець на папері означає один удар серця
MoodyGroove, Public domain

Дитина прикладає долоню до грудей і відчуває, що там щось стукає. Потім питає, чи стукає воно й уночі і чи не набридає йому. Запитання дуже слушне. Ноги втомлюються після довгої прогулянки, а серце працює без перерви все життя.

Відповідь в одне речення

Скільки разів б'ється серце

Серце дорослого у стані спокою б'ється від 60 до 100 разів на хвилину. Так пише клініка Клівленда. За день виходить приблизно сто тисяч ударів. За життя, яке в середньому триває майже 79 років, серце встигає вдарити майже 2,9 мільярда разів.

У дітей серце стукає частіше. За таблицею клініки Клівленда, у новонародженого буває від 100 до 205 ударів на хвилину, у школяра віком від 5 до 12 років буває від 75 до 118, а в підлітка вже як у дорослого. Американська академія педіатрії додає, що це нормально, коли серце дитини пришвидшується під час гри, сповільнюється уві сні й змінює темп, поки дитина росте.

Саме серце приблизно завбільшки з кулак свого власника. У нього чотири порожнини, дві вгорі й дві внизу. Права половина відправляє кров у легені, щоб та набрала кисню. Ліва половина жене кров із киснем по всьому тілу.

Малюнок серця й кровоносних судин Леонардо да Вінчі
Leonardo da Vinci, Public domain

Хто задає ритм

Серце не чекає нашої команди. У його правій верхній порожнині є маленька група клітин, яку називають синусовим вузлом. Британіка й клініка Клівленда називають його природним водієм ритму. Ці клітини самі по собі посилають електричний сигнал, і від кожного сигналу серцевий м'яз стискається.

Нервова система може підганяти вузол або гальмувати його. Тому серце стукає швидше, коли дитина бігає, і повільніше, коли вона спить. А якщо вузол працює погано, ритм можуть підхопити інші клітини серця.

Знайомий звук «тук-тук» роблять клапани. Британіка пояснює, що перше «тук» чути, коли закриваються клапани між верхніми й нижніми порожнинами. Друге «тук» дають клапани на виході із серця.

Чому серце не втомлюється

Перша причина полягає в ритмі. М'язи рук і ніг працюють ривками, а серцевий м'яз скорочується рівно й регулярно, пише Британіка. Після кожного стискання він розслаблюється. Ця пауза має назву діастола. Поки м'яз відпочиває, порожнини серця знову наповнюються кров'ю. Тож серце відпочиває після кожного удару, просто дуже коротко.

Друга причина ховається всередині клітин. У них є мітохондрії, крихітні електростанції, які дають клітині енергію. В огляді досліджень, опублікованому в науковому журналі, зазначено, що в серці мітохондрій більше, ніж у будь-якому іншому органі. Вони займають приблизно третину кожної клітини серцевого м'яза. Енергії вистачає, тому серце працює весь день і всю ніч.

Дослід «Послухай серце»

Знадобиться аркуш паперу, скотч і годинник із секундною стрілкою або телефон із секундоміром.

  1. Скрутіть аркуш у щільну трубку завдовжки з долоню дорослого й закріпіть скотчем.
  2. Хай дитина прикладе один кінець трубки до лівого боку ваших грудей, а другий притулить до свого вуха. У тиші вона почує «тук-тук».
  3. Тепер знайдіть пульс. Американська академія педіатрії радить легенько торкнутися внутрішнього боку зап'ястка, згину ліктя чи бічної сторони шиї.
  4. Порахуйте удари за 15 секунд і помножте на чотири. Так виходить кількість ударів за хвилину.
  5. Хай дитина пострибає хвилину на місці, а потім порахуйте ще раз. Число стане більшим.
  6. Посидьте тихо кілька хвилин і порахуйте втретє. Серце знову сповільниться.

Якщо пульс здається вам дуже швидким, дуже повільним чи нерівним, порадьтеся з педіатром.

Стетоскоп Рене Лаеннека на гравюрі зі старої книжки
Wellcome Collection, CC BY 4.0

Паперова трубка, з якої все почалося

Ваша паперова трубка має поважну історію. Музей науки в Лондоні розповідає про французького лікаря Рене Лаеннека. Він соромився прикладати вухо до грудей пацієнтки й скрутив аркуш паперу в трубку. Серце крізь неї звучало навіть чіткіше. За даними Британіки, це сталося 1816 року в паризькій лікарні Неккер.

Згодом Лаеннек зробив міцнішу трубку з дерева й назвав її стетоскопом (від грецьких слів «груди» й «досліджувати»). Тепер у кожного лікаря на шиї висить його далекий нащадок. А дитина, яка щойно почула серце крізь папір, напевно захоче дізнатися, куди ж воно жене кров і що відбувається в інших органах.