Як утворюються скам'янілості. Пояснюємо дитині

Дитина бачить у музеї скелет динозавра й питає, чому він кам'яний. Добре запитання, бо колись це були звичайні кістки. Щоб стати каменем, їм довелося пролежати під землею тисячі або й мільйони років.

Відповідь одним реченням

Спершу треба швидко сховатися

Зазвичай від мертвої тварини нічого не лишається. Її з'їдають інші тварини, а м'які частини гниють. Американський музей природознавства пояснює, що лише зрідка тверді частини потрапляють під шар осаду й поступово стають мінералами.

Музей природознавства в Лондоні називає скам'яніння дуже рідкісною подією, бо для нього мають збігтися особливі умови. Тіло має швидко накрити мул, пісок або дрібна глина. Під таким шаром мало кисню, і гниття сповільнюється. Тому скам'янілості найчастіше лишаються від тих тварин, які жили біля води. Близько 99% знахідок належать морським мешканцям, як-от молюскам і акулам. У морі пісок і мул засипають тіло дуже швидко.

Навіть динозаврів знаходять здебільшого там, де колись були річки й озера. Науковець музею Девід Баттон каже, що тварин засипала повінь або їх змивало в річку. Про тих, хто жив у джунглях чи горах, ми знаємо дуже мало.

Як кістка стає каменем

Над похованою твариною рік за роком лягають нові шари. Вони тиснуть на нижні, і ті стають твердою породою. Увесь цей час підземна вода просочується в кістки й зуби. Вона несе розчинені мінерали й лишає їх у крихітних порожнинах. Так кістка поволі заміщується каменем, але зберігає свою форму. Учені називають цей процес скам'янінням. Він може тривати тисячі або мільйони років.

Іноді вода розчиняє кістку чи мушлю повністю. Тоді в породі лишається порожнина такої самої форми. Це природна форма. Якщо її згодом заповнять мінерали чи пісок, виходить кам'яна копія, яку називають зліпком.

Маленькі м'які тварини, якщо їх швидко засипало, можуть почати скам'янівати вже за кілька місяців або навіть днів. Але кістки й мушлі зберігаються набагато частіше.

Не лише кістки

Скам'янілістю буває й слід. Учені називають такі знахідки слідовими. Це відбитки лап, шкіри чи пір'я і навіть скам'янілий послід. Сліди динозаврів з'являлися так само, як наші, коли ми йдемо по мокрому ґрунту. Потім відбиток засипало осадом, і він теж ставав каменем.

Скам'янілості ховаються здебільшого в осадових породах, таких як піщаник і глинистий сланець. Але знайти скам'янілість можна лише тоді, коли вона вийде на поверхню. Вітер, дощ, лід і річки поволі руйнують скелі. Тому палеонтологи шукають на берегах річок і біля обривів. Вони годинами ходять повільно й придивляються, бо скам'янілість часто має трохи інший колір, ніж камінь довкола.

Саме так шукала Мері Еннінг. Вона народилася 1799 року в англійському містечку Лайм-Ріджіс. Її родина збирала скам'янілості в прибережних скелях і продавала їх. Коли Мері було близько дванадцяти, вона разом із братом знайшла скелет іхтіозавра, давньої морської рептилії. Брат першим натрапив на частину тварини, а Мері відкопала скелет. Згодом вона знайшла в тих самих скелях ще іхтіозаврів, плезіозаврів, а 1828 року й летючого ящера — птерозавра.

Спробуйте вдома

1. Натисніть долонею чи ступнею на вологий пісок або пластилін. Це слідова скам'янілість, лише дуже молода.
2. Притисніть мушлю чи іграшкового динозавра до пластиліну й обережно витягніть. Вийшла природна форма. Залийте її гіпсом, дайте застигнути й зніміть пластилін. Тепер у вас зліпок.
3. Повторіть дослід Музею природознавства в Лондоні. Виріжте з губки кістку, покладіть її в солону воду, а потім висушіть. Сіль лишиться всередині губки, як мінерали в справжній кістці.
4. На прогулянці біля річки чи моря пошукайте камінці незвичного кольору чи з візерунком. Розгляньте їх разом.

Ще один дивовижний факт

Один динозавр міг залишити безліч слідів, але скелет у нього був лише один. За відстанню між відбитками лівої й правої лап учені оцінюють, наскільки швидко рухався динозавр. Кожен такий відбиток колись був звичайним кроком по мокрому березі.