Growney

Блог GrowneyПодорожі

Чому в різних країнах різний час: як пояснити дитині

Дві ноги по обидва боки лінії нульового меридіана в Гринвічі
LondonHistoryatHome, CC BY-SA 4.0

Дитина телефонує бабусі за кордон і дізнається, що там уже глибока ніч. Або помічає в аеропорту, що місцевий годинник показує зовсім іншу годину, ніж удома. Звідси природно виникає запитання: чому час не однаковий для всіх? Відповідь криється в обертанні Землі, а продемонструвати її можна за допомогою звичайної настільної лампи.

Відповідь одним реченням

Земля як карусель

Земля робить повний оберт навколо своєї осі приблизно за 24 години. Повне коло становить 360 градусів, тож за одну годину планета повертається на 15 градусів. Саме тому світ умовно поділили на смуги (часові пояси) завширшки близько 15 градусів — і кожна така смуга має свою годину. Якщо рухатися на схід від сусіднього поясу, годинник показуватиме на годину більше, якщо на захід — на годину менше.

Проте кордони цих поясів не є ідеально прямими, адже кожна країна самостійно вирішує, за яким часом їй жити. Тому часові пояси часто петляють уздовж державних кордонів. Наприклад, Київ на годину випереджає Варшаву протягом усього року. Коли восени обидві країни переведуть годинники на годину назад, ця різниця нікуди не зникне.

Часи, коли кожне місто мало свій годинник

Колись кожне місто жило за власним, місцевим сонцем. У Великій Британії годинники в Бристолі відставали від лондонських приблизно на 10 хвилин. Але з появою залізниці різні години в містах почали спричиняти хаос у розкладах руху поїздів. У 1847 році британським залізницям рекомендували перейти на єдиний час — за Гринвічем.

Світовий годинник на Александерплац у Берліні, який показує час у різних містах світу
Ank Kumar, CC BY-SA 4.0

У 1884 році у Вашингтоні зібрався 41 делегат із 25 країн світу. Вони ухвалили рішення, що відлік довготи починатиметься від лінії, що проходить у Гринвічі, поблизу Лондона. Від цієї ж лінії почали відраховувати й часові пояси. За Гринвіч проголосували 22 країни. Причина була суто практичною: більшість кораблів світу на той момент уже користувалася морськими мапами, орієнтованими саме на цю лінію. Франція тоді утрималася і аж до 1911 року вела відлік від власного меридіана в Парижі.

Цю лінію можна побачити на власні очі. Вона перетинає подвір'я Королівської обсерваторії в Гринвічі, і туристи часто стають так, щоб одна нога стояла в Західній півкулі, а друга — у Східній.

Країни, які домовилися по-своєму

Китай за площею майже дорівнює континентальній частині США, але має лише один офіційний часовий пояс. Таке рішення ухвалили ще 1949 року. Через це на далекому заході Китаю сонце сходить (за годинником) дуже пізно.

Натомість Франція має найбільшу кількість часових поясів у світі — аж 12. Сама материкова Франція в Європі живе в одному поясі, а решта 11 утворюються завдяки її заморським територіям, розкиданим по різних океанах.

А просто посеред Тихого океану проходить лінія зміни дат. Той, хто перетинає її, рухаючись на захід, перегортає календар на один день уперед. А той, хто летить через неї на схід, проживає той самий день ще раз. Найпершими у світі Новий рік зустрічають на острові Кірітіматі в державі Кірибаті.

Дослід із лампою й апельсином

  1. Візьміть апельсин або м'ячик. Він слугуватиме моделлю Землі.
  2. Приліпіть на нього дві наліпки: одну там, де умовно розташоване ваше місто, а другу — далеко на протилежному боці.
  3. Увімкніть настільну лампу в темній кімнаті. Лампа виконуватиме роль Сонця.
  4. Повільно крутіть апельсин навколо його осі, ніби глобус.
  5. Попросіть дитину коментувати, біля якої наліпки зараз ранок, полудень, вечір та ніч.
  6. Зупиніться тоді, коли ваша наліпка яскраво освітлена, а протилежна ховається в тіні. Це і є наочна відповідь, чому бабуся за кордоном уже спить.

А за яким часом живуть у космосі?

Межа між днем і ніччю на Землі, знята з Міжнародної космічної станції
ISS Crew, Earth Sciences and Image Analysis Lab, JSC, NASA, Public domain

Міжнародна космічна станція облітає Землю з такою швидкістю, що її екіпаж бачить близько 16 світанків і 16 заходів сонця щодоби. Якби астронавти намагалися жити за сонцем, вони б миттєво заплуталися. Саме тому годинники на станції налаштовані на час за Гринвічем — той самий, від якого починається відлік часових поясів на Землі.

Наступне запитання дитини, найімовірніше, буде таким: «А котра година зараз у Японії, Бразилії чи Австралії?». Розгорніть велику мапу світу, знайдіть ці країни та порахуйте пояси разом.