З якого віку давати дитині кишенькові й скільки

Перші кишенькові часто з'являються тоді, коли дитина просить щось купити в кожному магазині. Це добрий момент. Гроші, якими дитина розпоряджається сама, вчать краще за будь-які пояснення про ціни.

Відповідь в одне речення

З якого віку

У 2013 році дослідники з Кембриджського університету Девід Вайтбред і Сью Бінгем на замовлення британської Служби фінансових порад зібрали все, що відомо про те, як діти вчаться. Висновок був такий: звички, від яких залежить поводження з грошима, складаються дуже рано. Це вміння планувати наперед і чекати на те, чого хочеться.

До семи років більшість дітей у цих дослідженнях уже вміли визначати вартість грошей і рахувати їх. Вони розуміли, що гроші обмінюють на речі і що їх заробляють. А от різницю між «хочу» і «треба» діти молодші восьми років ще не відчували.

У Великій Британії три чверті батьків починають давати кишенькові, коли дитині від п'яти до семи років. Головна ознака готовності — не вік, а те, що дитина вміє рахувати й розуміє, навіщо потрібні гроші. Тоді можна почати навіть із зовсім невеликої суми.

Скільки давати

Єдиної правильної суми немає. Допоможуть три запитання. Скільки дитині років? Що саме вона має купувати за ці гроші? І скільки може собі дозволити ваша сім'я?

Якщо кишенькові призначені лише на дрібні радощі, сума може бути зовсім маленькою. Якщо дитина купує за них, наприклад, перекус у школі, сума має бути більшою. Не орієнтуйтеся на однокласників. Хоч скільки б ви давали, дитині завжди хотітиметься більше, і це нормально.

Як зробити, щоб це працювало

1. Давайте гроші в один і той самий день тижня. Регулярність важлива, бо дитина вчиться розподіляти суму на весь тиждень.
2. Домовтеся заздалегідь, на що йдуть ці гроші, а за що ви й далі платите самі.
3. Не докладайте, якщо гроші закінчились раніше. Просто нагадайте, коли буде наступна видача.
4. Заведіть дві баночки. Одна — для того, що хочеться зараз, друга — для цілі, на яку треба відкладати кілька тижнів.
5. Проговорюйте свої фінансові рішення вголос. Діти бачать, як дорослі поводяться з грошима, і переймають цю модель.

А якщо платити за хатні справи?

Це окреме велике питання. Найчастіше радять так: звичайні справи, як-от прибрати у своїй кімнаті, дитина робить без оплати, бо вона є частиною сім'ї. А от за щось незвичне, наприклад, за допомогу в митті машини, можна заплатити окремо. Головне, щоб правила були зрозумілі й залишалися однаковими щотижня.